Інші статті
  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці.

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Глиняний посуд допомагає виводити шлаки

    Керамічний посуд ідеально личить для зберігання продуктів. Молоко в глечику не кисне три-чотири доби, компот, залишиться прохолодним навіть на сонці, а варення і соління може стояти майже рік.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

Стаття

Схеми розмірів допомагають не помилитись

Багато хто з нас досі користуються різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. Для зручності вибору вишиванок тут ви знайдете порівняльну таблицю розмірів. Вона допоможе одразу обрати правильний, щоб порадувати дорогу Вам людину)