Інші статті

  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці.

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • У Вербну неділю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Глиняний посуд допомагає виводити шлаки

    Керамічний посуд ідеально личить для зберігання продуктів. Молоко в глечику не кисне три-чотири доби, компот, залишиться прохолодним навіть на сонці, а варення і соління може стояти майже рік.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

архів статей
Стаття

До Водохреща жінки не прали

Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.


Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом. Йордань (від назви ріки Йордан у Палестині) - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описане у Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, - яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: “Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!” (Мт. 3:17).


Напередодні - 18 січня - люди постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На стіл подають пісні страви. Вранці (19 січня) у церквах святять воду. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби.

До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного ко­льору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

 Вікіпедія

Новая