Православні християни почали смиренно дотримуватися найбільшого в році посту, що має назву Великого. У цей час люди стають помітно добрішими, ввічливішими, спокійнішими, умиротвореними.
Вони відмовляють собі у деякій їжі, розвагах та інших світських задоволеннях, примушуючи себе замислитись про життя, цінності буття і очиститися духовно. Але багато хто з нас досі не має реальної уяви про те, що таке піст і для чого він потрібен людині. Постувати - зовсім не означає не їсти м'яса. Піст - це щось особисте, високе, невидима ниточка, що зв'язує нас з духовним Божественним світом, який допомагає нам пригадати про те, ким ми є насправді і для чого ми прийшли у цей світ.

Історія Великого посту
Піст Святої Чотиридесятниці і Страсної седмиці називається Великим через особливу важливість. Його встановлено головним чином у пам'ять сорокаденного посту Ісуса Христа, який незабаром після Свого водохрещення відійшов у пустелю і постував там (Мат. 4, 2), а також сорокаденного посту Мойсея (Вих. 34, 28) та Іллі (3 Цар. 19, 8). Про те, що піст було встановлено Апостолами і він тривав сорок днів, існують численні свідчення із сивої давнини, а сама назва "Чотиридесятниця" часто зустрічається у стародавніх писемних пам'ятках.
Проте дотримувався піст Святої Чотиридесятниці (тривав всюди 40 днів) у стародавній Церкві не в один і той же час. Залежало це від неоднакового підрахунку днів посту і днів, коли він дозволявся. У Східних церквах існуючий і досі порядок дотримання Великого посту встановлено у IV столітті.
Великий піст складається з сорокаденного посту (Чотиридесятниці) і посту Страсної седмиці "заради рятівних пристрастей" Христових. У Постановах апостольських про Великий піст говориться: "Хай звершується цей піст (Чотиридесятниця) раніше посту Великоднього (Страсної седмиці)" (кн. 5, розд. І). Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води до дев'ятої (третьої після полудня) години дня. Їжу вкушали після дев'ятої години, вживаючи хліб і овочі. Заборонялися (VI Вселенського Собору прав. 56) м'ясо, молоко, сир, яйця.

Що можна - чого не можна?
Правила дотримання Великого посту відображено і церковному Уставі. Особливо строгий піст Православна Церква наказує дотримуватися у першу і Страсну седмиці. По суботах і неділях можна вживати олію, вино і їсти двічі на день. У святкові дні, які збігаються з постом, піст стає менш строгим: у Лазареву суботу можна ікру, а на Благовіщення і Вербну неділю - рибу. Перші чотири дні Великого посту, а також вся Страсна седмиця - найстрогіші дні посту. У Велику П'ятницю - їсти нічого не можна. У Чистий понеділок належить повністю утримуватися від їжі. У п'ятницю першого тижня можна їсти тільки варену пшеницю, підсолоджену медом або цукром. У інші дні посту: понеділок, середу, п'ятницю - сухоїдіння (вода, хліб, фрукти, овочі, компоти); вівторок, четвер - гаряча їжа без масла; субота, неділя - їжа з олією.
"Як ніякий інший період церковного року, період Великого посту вимагає від нас напруження духовних сил, старанності у справі спасіння, тверезіння розуму і зберігання відчуттів, - говорить Предстоятель УПЦ Блаженнійший Володимир, Митрополит Київський і всієї України. - У Великому посту, об'єднуючись і не заперечуючи одне одного, переплітаються між собою переживання духовного смутку і радості. Цей смуток, скорбота про свої гріхи, не повинен вводити нас у зневіру, а радість, пов'язана з духовним очищенням і надією на милосердя Боже, не повинна приводити до недбалості. Виконуючи церковний устав про піст, ми повинні слідувати царським шляхом, розуміючи, що не всі однаково можуть виконувати ці правила, кожен у міру свого духовного росту. Цим ми уникнемо хитрощів гордині і марнославства".
Церква строго засуджує тих, хто порушує Великий піст, але, діючи в дусі любові і милосердя Божого, не накладає правил постування у всій повноті на дітей, хворих, немічних та старих, не відчужує їх від участі у радості причащання і Пасхи. Але немічні тілом, так само як і здорові, зобов'язані під час Великого посту чинити справи любові і милосердя і, так як і в інші пости, оберігати духовний піст від гріхів.
Легше дотримувати піст, якщо від нього нічого не відволікає, коли можна зосередитися на духовних думках, подумати над помилками, зробити з цього висновки і покаятися. За старих часів на Русі під час Великого посту заборонялися всілякі розважальні заходи, відмінялися свята, закривалися м'ясні лавки і навіть припинялися судові позови.

Піст корисний для здоров'я
Багато вчених і медиків неодноразово доводили той факт, що піст здатний зціляти не тільки душу, але й тіло. Адже як ми харчуємося взимку? Переважно це макарони, картопля, різні м'ясні вироби, в основному жирна і важка їжа. В результаті за сезон людина інколи набирає близько 10% зайвої ваги і одержує низку хвороб через надмірну вагу і неправильне харчування. 
"Великий піст, який припадає на весну, тобто на березень і квітень, дуже грамотно готує організм до зміни пір року, очищує його від шлаків, готує до літа, щоб ми могли активно запасатися вітамінами, - говорить лікар Георгій Багдиков. - Піст дає нам можливість харчуватися їжею рослинною, яка багата клітковиною і пектинами, сприяє зв'язуванню і виведенню шкідливих речовин, що нагромадилися в організмі".
На думку багатьох медиків, дотримання посту більш фізіологічне, аніж голодування або роздільне харчування. "При розумному дотриманні приписів лікаря піст може бути корисний для сердечників, діабетиків. Проте потрібно пам'ятати, що пісний раціон повинен, перш за все, забезпечувати надходження в організм такої кількості білка, яка не буде створювати проблеми для здоров'я. Тому в піст рекомендується їсти боби, крупи, хліб грубого помелу. Під час посту також потрібно вживати олію (до 3-4 столових ложок), горіхи. Солодке замінюють медом, цукатами, фруктами", - радить Багдиков.
В той же час лікар підкреслює, що деяким людям строгий піст категорично протипоказаний. До цієї категорії належать люди, що страждають на анемію, або люди, які недавно перенесли яку-небудь операцію, в тому числі на шлунково-кишковому тракті, що страждають гострими інфекційними захворюваннями. Діабетикам навіть корисно постувати, але все-таки під контролем лікаря. 
З одного боку, піст - це випробування, з іншого ж - справжні ліки для душі і тіла, які ми одержуємо як дар за нашу силу волі, стійкість, покаяння і смиренність.

Пісні страви

Найпопулярнішою стравою у піст є звичайно -

Вінегрет
1 буряк
1 морквина
2 картоплини
1 квашений огірок
100 г квасолі
1 цибулина
100 г квашеної капусти
сіль, перець, рослинна олія 

Буряк, моркву і картоплю помити і відварити у мундирі. Квасолю замочити на ніч у холодній воді і відварити до готовності. Всі відварені овочі, цибулю і огірок порізати кубиками, додати проціджену квасолю і квашену капусту. Салат посолити, поперчити і заправити рослинною олією.

Замість відвареної свіжої фасолі можете використати банку консервованої фасолі.

Побалувати рідних можна також -

Салатом з грибів з овочами


0,5 л маринованих печериць
4 помідора
4 ст.л. консервованого горошку
1 цибулина
1 ст.л. оцту (краще яблучного)
2 ст.л. оливкової олії
сіль, перець, зелень 

Гриби порізати пластинками, додати скибочки помідор, півкільця цибулі, горошок, полити заправкою і посипати зеленню. Для приготування заправки, змішати разом оцет, олію, по дрібці солі і перцю (якщо не любите надто гострі страви, то додайте 0,5ч.л. цукру).

Дітям приготуйте -

Пісні медові пряники


3,5 скл борошна
0,5 скл цукру
1скл меду
0,5 ч.л. амонію
6 ст.л. холодної води
2 ст.л. рослинної олії
дрібка кориці 

4 ст.л. води змішати з медом, олією і цукром і довести до кипіння. В теплу суміш всипати борошно і замісити тісто. Охолодити, а тоді додати амоній, розчинений у 2 ст.л. води і корицю і тісто ще раз вимішати. Потім розкачати корж товщиною близько 2 см, вирізати фігурне печиво, викласти на змащений лист і випікати при 220 градусах 15 хв.



Вікторія Андрєєва, "Моя газета", 

сайт "Смакота"