Інші статті
  • На Маланку загадують судженого

    Повечерявши, сусіди йшли один до одного миритися, щоб новий рік зустріти в мирі та злагоді.Дівчата влаштовували обряди на визначення майбутньої долі

  • П"ять найкращих святкувань Масляної

    Нитка відібрала найцікавіші етнодійства в столиці. Читайте, де в"язатимуть колодку, спалять Дідуха, пригостять варениками та покатають на санчатах

  • Натуральне мило омолоджує шкіру

    Бо виготовляється тільки з натуральних масел, рослинних олій та ефірних масел. Якісне мило щодня зберігає вашу красу

  • НАЙКРАЩІ ФЕСТИВАЛІ ТРАВНЯ

    Цього року травень достойно відкрив фестивальний сезон. Відпочити можна на будь-який смак та можливості.(ПОВНИЙ РОЗКЛАД)

  • На Трійцю шанують природу

    Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір'я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев.

  • До Благовіщення землю не чіпали

    Цього дня (7 квітня) треба було гарно вдягнутися, бажано в нове вбрання, і тримати при собі гроші — щоб протягом року бути багатим і мати обнови.

  • Зима зустрічається з Літом

    У церквах на Стрітення (15 лютого) святять свічки та воду. Перші оберігають хату від вогню і грому, а друга господарів та худобу від хвороб.

  • Як правильно провести Масляну (рецепти 5 головних страв)

    Колодій чи Масляна - найсмачніший та найвеселіший тиждень року. Перед Великим постом частуються варениками, пирогами та паланчітами

  • Весільний коровай місили у макітрі

    Макітра - найпопулярніший глиняний посуд. До сих пір його широко використовують під час приготування головних обрядових страв на великі свята

  • 10 рецептів найсмачнішої куті

    Без цієї страви не обходиться жоден різдвяний стіл. Її готують особливо шанобливо, бо КУТЯ - є символом єднання людини з Богом

  • У глиняних горщиках готують без жиру

    "Живий" керамічний посуд ідеальний для тих, хто слідкує за фігурою та є прихильником здорового харчування.

  • Найкращий подарунок зроблений власноруч

    Зимові свята не за горами. А що порадує ваших близьких більше ніж маленький сувенір зроблений вашими руками? (СХЕМИ РІЗДВЯНОЇ ВИШИВКИ)

  • Трав"яні чаї - найкращі ліки

    Саме вони врятують від нежитю, кашлю та будь-яких осінніх простуд. Калина, малина, чебрець та м"ята вилікують значно краще за таблетки

  • Розшитий жупан був ознакою заможності

    Кобеняк, чугаївка, кунтуш, чумарка - то не набір іноземних слів, а види верхнього вбрання українців.

  • На Зелені свята плетуть вінки-обереги

    Вважається, що саме на Трійцю Бог сторив усі рослини на Землі. Тому заготовлені під час свят лікарські трави та чаї мають надзвичайну силу

  • Керамическая посуда прибавлят здоровья

    Издавна известно, что керамическая посуда обладает способностью вытягивать из людей негатив, одновременно наполняя блюда энергией всех четырех стихий – солнца, воды, огня и земли

  • Сіль виявляє закоханих

    З одного боку, вона – усюди, з іншого – без неї нікуди. Хлібом і сіллю мати благословляла молодих до вінця. Господар клав хліб із сіллю на межі на урожай

  • У хаті має бути щонайменше три види рушників

    Цей атрибут супроводжував українця протягом усього життя. У нього загортали новонароджених, з рушниками проводжали й у останню путь

  • На здоров"я породілі приносили хліб

    З вагітністю та пологами в українців пов"язано чимало обрядів. Так, пуповину хлопчикам перерізали на сокирі, дівчаткам - на веретені

  • З Яблучним спасом приходить осінь

    Після церкви, родина врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила»

  • На Маковея починаються проводи літа

    Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком

  • Святому Іллі дякують хлібороби

    2 серпня на Іллі закінчується календарне літо. Селяни чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Починався посів озимини

  • На жнива славлять землю та Бога

    Основні зажинки починали 21 липня. Перший сніп — «дідух» — прикрашали стрічками та квітами і зберігали до Різдва

  • Купало очищає та дарує красу

    Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов”язаний звичай купатися у росі. Робити це треба до сходу сонця

  • На Івана Довгого визначали погоду

    Червень багатий на народні прикмети. Цього місяця українці завершують сіянки та починають збирати врожаї ранніх. У кінці місяця уже на осінь затихають птахи

  • Лікарські трави заготовляють до сходу сонця

    Травники кажуть, що на Зілоту (23 травня) рослини мають найбільшу силу. У селах цього ж дня годували корів жовтими квітками, щоб молоко й масло були жовтими

  • Під час сіянки грошей не позичають

    Колись говорили, що на Яремин день (14 травня) і лінивий виходить в поле. Коли день погожий, то й у жнива буде сонячно

  • На Юрія збирали росу

    У цей день (6 травня) господині готували святковий обід. На столі обов”язково мусили бути молочні страви. На Гуцульщині ще ліпили із сиру різні скульптурки - коники, баранці

  • 21 квітня не ходять в ліс через гадюк

    На Руфа все з землі рушиться: і трава, і всяка зелень, і все, що посіяно й посаджено в цей день, піде рости вгору. І всяка гадина полізе із землі, а птиця полетить з вирію

  • Хрін у пасхальному кошику - символ незламності людського духу

    На західній Україні до посвяти носили звичний плетений кошик, тим часом на Галичині страви освячували у хустках чи скатертинах

  • Великодні писанки роблять у суботу

    Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Це тиждень найсуворішого посту

  • На Вербницю не садять городину

    За народними переконаннями, «котики» свяченої верби вбережуть горло від хвороби. Знахарі широко використовували таку вербу для лікування ревматизму, лихоманки

  • На Сорок Святих готують сорок вареників

    Вважається, що саме на весняне рівнодення, прилітають перелітні птахи. Тому напередодні жінки випікають печиво — ”жайворонків” та ”голубів”. Їх дарують дітям та сусідам

  • У Великий піст роблять добро

    Стародавні християни дотримувалися Великого посту з особливою суворістю, утримуючись навіть від вкушання води

  • На Масляну ліпили вареники з сиром

    Їжа стає найважливішою формою життя. У народі говорили, треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом

  • До Водохреща жінки не прали

    Дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними. Воду до свята приносили тільки чоловіки

  • На Маланку лякають дерева

    Під Старий Новий рік рослини розуміють людську мову, а тварини самі розмовляють по-людському. Тварини скаржаться Богові на господарів

  • Схеми розмірів допомагають не помилитись

    Багато хто з нас досі користується різними ситемами розмірів одягу. Найрозповсюдженішою з них на сьогодні є європейська. (таблиця співвідносності-ФОТО)

  • Відрізана коса позбавляла жінку влади

    Бажаючи принадити женихів, дівчини вплітали в косу обривок мотузка від церковного дзвону.Коса та заплетена в неї стрічка символізують готовність дівчини до шлюбу

  • Бабая бояться у всьому світі (ФОТО)

    Більш ніж 100 різних художників намалювали, як вони уявляли Бабая. Виявляється цим героєм залякують не лише у карпатських селах

  • Українським лялькам не робили обличчя (ФОТО)

    Мотанка є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Не можна малювати обличчя ляльці, щоб не завдати дитині шкоду

  • Поштові листівки дарують 140 років (ФОТО)

    Перші листівки ввела в обіг австро-Угорщина. Під її владою тоді перебувала Буковина і Галичина. Написи друкувалися двома мовами німецькою та українською

  • Святий Миколай приносить подарунки

    В ніч на 19 грудня, до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. Але часом там може виявитися і різка - попереджувальний знак

  • На свято Андрія дізнаються свою долю

    Чого дівчата тільки не вигадували, щоб поворожити та спробувати заглянути у своє майбутнє. Найбільше ж хотіли дізнатися про заміжжя, парубки тим часом капостили та пустували, бо цього вечора їм усе прощалося

  • Вироби з вовни не можна викручувати

    Ми нерідко засмучуємося, коли кофточка, піджак або штани раптом втратили свій вигляд. Продовжити життя речей допоможуть правила догляду за одягом з різних матеріалів.

  • Керамічний посуд додає здоров’я

    Здавна відомо, що керамічний посуд має здатність витягувати з людей негатив. Водночас він наповнює страви енергією усіх чотирьох стихій – сонця, води, вогню та землі.

  • Весільний рушник вишивають однією голкою

    Вважається, що лицьовий бік рушника – то для людей, а виворітний – для Бога. Перший відображає те, що ми робимо, а другий – що думаємо. Тож якщо виворіт неохайний, то й життя подружньої пари буде лише напоказ.

Стаття

Українські вишиті сорочки - вишиванки

жіночі вишиванки дитячі вишиванки чоловічі вишиванки

Жіночі вишиванки

Дитячі вишиванки

Чоловічі вишиванки

Українська вишита сорочка або, як кажуть нині, просто вишиванка має давню історію. Появу  самої вишивки датують 2 століттям до нашої ери, а в Україні вона начебто з`явилась у 11-12 столітті. Можливо і раніше, але письмових згадок не було. 

Основним призначенням вишивки була окраса одягу. Тому перші вишиванки здебільшого одягали на свята. Пізніше орнаменти з`явилися і на побутовому одязі. Тоді почала чітко вирізнятися символіка візерунка.

Чоловічу вишиванку переважно прикрашали геометричними узорами – восьмикутними зірками, хрестами, ромбами.  Більшість символів означали захист, силу, чоловіче начало. На Полтавщині надавали перевагу рослинним візерункам. Для чоловічих вишиванок  використовували стилізоване дубове листя або виноградну лозу, що символізували молодість, життя та силу. 

У жіночих вишиванках найбільше рослинних орнаментів. Українки прикрашали свої сорочки калиною, трояндами, ружами, виноградом, маками.  Зустрічаються також знаки сонця та води. Основна символіка жіночої вишиванки – краса, берегиня, життя, земля. 

Дитячі вишиванки зазвичай оздоблювали простими символами захисту. Здебільшого зустрічаються варіації хрестика. Обов`язково у вишиванку немовля одягали, коли приходило багато гостей – аби не зурочили. 

Власне символічною є і техніка виконання вишиванки хрестиком.  У жіночіх моделях часто використовувалась вишивка гладдю, що означала компроміс, здатність жінок «згладжувати» гострі ситуації. 

Раніше усі вишивані сорочки виготовлялися з полотна – лляного чи конопляного. На сьогоднішній день купити вишиванку можна й з інших тканин - папліну, батисту. Найціннішими все ж залишаються моделі з домотканого полотна та ручною вишивкою. Однак вони доволі дорогі. 

На щодень варто купувати та носити вишивані пуловери або вишивані футболки з трикотажу машинної вишивки. Сучасна технологія дозволяє досягти високої якості. Такі вироби пристосовані для частого прання, вони не розтягуються,  візерунки зберігають яскраві кольори. 

До слова, самі кольори теж несуть символічне значення. Як в пісні, «червоне – то любов, а чорне – то печаль» - ці барви найпопулярніші в українських вишиванках. Червоне також  символізує вогонь, світло, боротьбу та пристрасть.  У свою чергу, чорне – землю, вічність та мудрість.  Крім того використовуються синій (вода, небеса), жовтий чи золотий (сонце, радість), білий (чистота) -  традиційний для весільних вишиванок та зелений (молодість). 

Найвище цінуються вишиванки виконані майстрами вручну. У них автор окрім часу та роботи вкладає свою енергію .  Однак купувати такі вироби варто лише у знайомих майстрів,  аби бути впевненим у «позитивному заряді» вишиванки. Тим часом машинна вишивка вважається нейтральною . Таку можна «зарядити» під себе. 

Основними осередками вишивання в Україні досі є Франківщина, Вінничина, Волинь, Київщина та Полтавська область.  За регіоном українські сорочки розрізняються за покроєм та стилем орнаментів. Так на Західній Україні вишиванки барвисті, в орнаментах використовується  багато кольорів, Поділля славиться своїм «білим по білому», а Центральні області однотонними вишивками.  

 

Також пропонуємо український глиняний та керамічний посуд